Вирішення суперечки між одеським губернатором і прем'єр-міністром має бути виключно правовим.
Українські політики не просто виносять взаємні звинувачення в публічну сферу, але і часто вдаються до нецивілізованих методів з'ясування стосунків: то Парасюк б'є ногою співробітника СБУ, то Тетерук б'є Олександру Кужель пляшкою води. Про вчинок депутата Барни під час звіту прем'єр-міністра в стінах Верховної Ради взагалі говорити складно – інакше як дебільним (є таке неполітологічне слово) його не назвеш.
Подібна поведінка політиків явно не свідчить про високу політичну культуру. Замість того, щоб з'ясовувати відносини в політичній, правовій площині, українські політики вдаються до фізичної сили, словесних перепалок та інших неприпустимих методів спілкування. Це свідчить не тільки про розпал пристрастей навколо принципових питань, але й про брак елементарної культури.
Щодо останнього інциденту в українських верхах – перепалки між одеським губернатором Міхеілом Саакашвілі і міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим на засіданні Ради реформ, – то тут, звичайно, потрібно зазначити, що протиріччя по лінії Яценюк – Саакашвілі наростали давно. Звичайно, і прем'єр-міністр і члени його уряду в цілому заслуговують критики. Однак звинувачення, які Саакашвілі висуває в бік Яценюка і Авакова, дуже серйозні, і шлях до їх вирішення лежить через прокуратуру і суд. Особливо враховуючи той факт, що Саакашвілі є представником виконавчої гілки влади, а, значить, призначається президентом за погодженням з прем'єром. Таким чином, він не може просто так робити публічні викриття в бік одного зі своїх керівників, а якщо це зроблено, то потрібно або довести справу до кінця, або йти у відставку.
Багато питань виникає і до самого Авакова: він запальний, емоційний, далеко не всі його дії на посаді глави МВС можна схвалити. І якщо правду кажуть, що Аваков сказав Саакашвілі "забирайся з моєї країни", а Яценюк назвав його "гастролером", то це взагалі виходить за рамки нормальної полеміки. На жаль, всі перераховані інциденти лише грають на руку опонентам влади та, звичайно ж, Путіну.
Якщо аналізувати підґрунтя інциденту з Саакашвілі і Аваковим, то потрібно звернути увагу ось на що: останнім часом часто говорять про можливу відставку чинного прем'єра, деякі бачать на його місці пана Саакашвілі. Особливо враховуючи значне послаблення позицій Яценюка з огляду на падіння рейтингів Народного фронту та неучасті партії в останніх місцевих виборах. Однак ті, хто вимагають відставки Яценюка і дострокових виборів у парламент (тому що без Народного фронту коаліція в Раді ніяк не складається), повинні брати до уваги, що від них виграють не представники демократичних сил, а противники демократії в Україні та російський президент.
Щоб відправити прем'єра у відставку, голоси знайдуться, але новий уряд сформувати не вдасться, і це прямий шлях до дестабілізації. В даній ситуації президент повинен не лише мирити дві протиборчі сторони, але і виступати промоутером антикорупційних реформ. Більш того, вирішення суперечки між одеським губернатором і прем'єр-міністром має бути виключно правовим: або слова Саакашвілі підтверджуються, і тоді це буде мати політичні наслідки для Яценюка, або ні, і тоді виникають питання до Саакашвілі.
