Как результат выборов на оккупированных территориях отразится на судьбе Украины.
Як зараз виглядає ситуація в Донбасі? Дійсно, йдуть переговори з приводу того, щоб створити спеціальний закон. Тобто вибори пройдуть за українським законодавством, але перед цим буде прийнято закон, що визначить правила проведення виборів. Тому, звичайно, питання полягає в тому, що буде прописано в цьому законі.
Головний негатив для нас полягає в тому, що, судячи з усього, територія залишиться під контролем бойовиків. Більше того, я далеко не певен, що будуть виведені російські війська. Звісно, ми будемо вимагати їх виведення, але чи вдасться цього досягти – велике питання. Путін, зокрема, буде казати «наших військ там нема, отже, немає чого виводити». Виведення військ стане серйозною проблемою.
За цих умов вибори буде важко назвати по-справжньому вільним волевиявленням. Звичайно, якщо Захід хоче їх проведення виключно «для галочки», то це можливо. Але питання в тому, наскільки вони дійсно будуть вільними. Важко уявити, що при владі озброєних бойовиків буде можлива вільна конкуренція.
Але, окрім цього, постає безліч інших питань. За якою системою проходитимуть вибори – змішаною, мажоритарною чи пропорційною? Навряд чи вдасться провести їх за пропорційною системою, як в Україні, оскільки в Донбасі на окупованих територій просто немає сил, за списками яких можуть йти представники бойовиків. Також постає питання забезпечення умов для голосування переселенців, адже очевидно, що вони мають голосувати. Причому як переселенці на території України, так і на території Росії. Далі: хто може висувати свою кандидатуру? Очевидно, що має бути певний ценз осілості, принаймні два роки, щоб у списки не потрапили ті, хто приїхав у Донбас вже після початку російської інтервенції.
Окрім цього, треба зрозуміти, як буде забезпечено свободу преси, участь українських партій. Зрештою, хто буде охороняти виборчі дільниці – бойовики чи українська міліція? Чи пропустять українську міліцію на виборчі дільниці? Навколо усіх цих питань буде точитися гаряча дискусія.
І, навіть якщо більшу частину цих питань буде вирішено на користь України, лишається ще одна проблема. У значного відсотка людей, що проживають в окупованій частині Донбасу, настільки промиті мізки за ці півтора року, що я б не став розраховувати на добрий результат для проукраїнських сил. Найвірогідніше, боротьба буде йти між представниками бойовиків, Опозиційного блоку, Відродження та якого-небудь Нашого Краю, тобто тих партій, де є люди, що мали свої вкорінені структури в Донбасі ще до початку агресії.
Тому я не є великим оптимістом щодо результатів цих виборів. Інша річ – якщо після цього вдасться досягти повного виконання Мінських домовленостей та відновлення контролю над кордоном. Якщо Україна поверне контроль над кордоном, це створить умови для нової політичної гри Києва. Але, боюся, саме контроль над кордоном Росія намагатиметься віддати якомога пізніше, і взагалі невідомо, коли до цього питання дійде.
Отже, зараз боротьба переноситься з військової сфери до політико-дипломатичної, що є добре, але дуже важливо, щоб Захід дослухався до української аргументації і не прийняв рішення щодо проведення виборів «для галочки». На жаль, ми бачимо, що позиція Заходу далеко не завжди була сприятливою: ми пам’ятаємо і порушення Мінських угод у Дебальцево, і те, як від нас вимагали конституційних змін ще до того, як настало перемир’я.
Ми також бачимо, якою є позиція Заходу стосовно Лукашенка, коли санкції призупинено через те, що він випустив кількох політв’язнів. Спочатку цих людей арештовують, потім звільняють – ці дії дуже схожі на поведінку Путіна: за його вказівкою теж спочатку проголошуються вибори, а потім скасовуються. Вважаю, що призупинення санкцій проти Білорусі є мало виправданим і виступає для нас тривожним дзвіночком.
Ми повинні наполегливо доводити нашим західним партнерам, що є певні дії, які для нас є неприйнятними і не будуть сприйняті значною частиною українського суспільства. І саме цей опір українського суспільства є нашим козирем на переговорах. Ми можемо апелювати до Заходу тим, що у нас демократія і, якщо частина суспільства виступатиме проти розвитку подій за сценарієм «мир ціною України», це доведеться враховувати.
